Верховна Рада прийняла новий виборчий кодекс з відкритими списками. Згідно з документом, виборці своїм голосуванням визначать місце депутата у списку, а прохідний бар’єр у Раду встановлений для партій на рівні 5%. Навіщо потрібен виборчий кодекс і як будуть обирати депутатів – розбиралася LIGA.net.

ЩО ТРАПИЛОСЯ. ВР місяць розглядала 4568 поправок, поданих до законопроекту і підтримала документ у другому читанні 230 голосами. Голові парламенту Андрію Парубію довелося близько 20 раз ставити на голосування необхідні для документа правки, поки не набралося потрібну кількість голосів.

Виборчий кодекс поєднує в собі п’ять документів – закони про вибори президента, народних депутатів, місцеві вибори, про ЦВК та про державний реєстр виборців.

Якщо вже очевидно, що у парламент 2019 року вибори відбудуться за старими правилами, то як вони пройдуть в парламент десятого скликання – є дві думки.

“Шляхом консультацій між фракціями ми прийшли до рішення, що цей кодекс набуде чинності Кодекс набуде чинності з 1 грудня 2023 року, тобто на наступні чергові парламентські і президентські вибори. Це логічна правка”, – заявив один з авторів законопроекту депутат БПП Олександр Черненко. У коментарях в Facebook він написав, що ця дата стала консенсусної для підтримання кодексу більшістю депутатів.

Існує інша думка, що належить рлаві правління громадянської мережі OPORA Ольги Айвазовської. Вона вважає, що зтаких парламентські вибори відбудуться за старими правилами. “Дата проведення яких (парламентських виборів), якщо трактувати по Конституції і посилатися на практику останніх президентських припадати на 2023, а не 2024”, – написала вона. У коментарі LIGA.net Айвазовська додала, що допускає рішення КСУ у майбутньому, з якими вибори все-таки проведуть у 2024 році.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. Кодекс докорінно змінює виборчу систему. Раніше в Україні вибори проводилися по-різному. Була мажоритарка – всі депутати обиралися за округами. І пропорційна система – депутати обиралися за партійними списками. Останні два скликання Ради обирали за змішаною (пропорційно-мажоритарною) системою.

Айвазовська називає дві головні причини появи кодексу – він потрібен для уніфікації виборчого законодавства, щоб у ньому не було різночитань. І друга – прибрати політичну корупцію за купівлю місць у списках партій і скупки голосів на мажоритарних округах, а також створити конкуренцію в партіях для подальшого формування більш професійного уряду.

Після вступу в силу цього закону, коли б це не відбулося, Рада буде обиратися за партійними списками, розділених на 27 регіональних округів (збігаються з областями): кримський округ увіллється в херсонський, Київ розділять на два округи, окремий округ буде в Дніпрі. Партії більше не зможуть продавати прохідні місця у своїх списках, а мажоритарники – підкуповувати виборців в округах. Це реалізується тим, що і партія, і кандидати отримають свої порядкові номери. У бюлетені буде дві графи – номер партії і номер кандидата з списку. Виборець буде голосувати і за партію, і за окремого кандидата з списку. Щоб виборці не забули номери, їх повісять в кожній кабінці.

На виборах мерів пропонується застосувати систему абсолютної більшості, а на виборах депутатів сільських рад (населені пункти менше 90 000 виборців) – систему відносної більшості в багатомандатних округах. Зміни не торкнутися президентських виборів.

Законопроект знаходився у Верховній Раді майже більше чотирьох років без розгляду. Під суспільним тиском і цілодобовими протестами 7 листопада 2017 року Рада проголосувала законопроект (№3112-1) у першому читанні. Фінал розгляду через два роки Айвазовська пояснює бажанням окремих політиків отримати додаткові бали на виборах, але, каже, це не вплине на настрої виборців.

ЩО БУДЕ ДАЛІ. На сайті Верховної Ради в найближчі дні повинна з’явитися фінальна версія законопроекту, яка ляже на стіл спікера Андрія Парубія. Після чого документ потрапить в Офіс президента для подальшого вивчення юристами глави держави. У президента є 10 днів на підписання або вето. Глава партії Слуга Народу Руслан Стефанчук в недавньому інтерв’ю дорікав розроблювальний у ВР виборчий кодекс втрати цілісності і засумнівався в його підписання президентом.

Генеральний директор програм Комітету виборців України Наталія Линник вирішила не коментувати LIGA.net прийняття кодексу до появи остаточної версії закону. “Пропоную всім людям доброї волі не розслаблятися, а доопрацювати виборчий кодекс в новому скликанні ВРУ, якщо його ще й підпише президент”, – зазначила Айвазовська.

Читайте також: Соболєв: Олігархи – справжні керівники країни, а не Зеленський

Джерело

Liga.net