Більшість українців виступають за унітарну форму правління в Україні – понад 60%. Навіть в умовах російсько-української війни тільки 16% українців підтримують федералізацію як умова світу на Донбасі. Можна констатувати: “федералізацію України” російська пропаганда програла.

Одне з основних знарядь в цій війні – децентралізація.

Доак реформа громад перемогла наративи Кремля, і чому чотири українські області гальмують реформу – вивчала LIGA.net.

УКРАЇНА ВАКЦИНОВАНА ПРОТИ СРСР І РОСІЙСЬКОЇ ВЕСНИ

Росія задовго до війни 2014-го штовхала Україну на шлях федералізації. Коротко план Москви виглядав так: унітарна держава – це коли вся влада в Києві, значить, необхідно витрачати ресурси на підпорядкування центральних властей. В силу різних причин стабільний контроль над столицею виявився неможливий. Федералізація – це коли значна і законодавча та виконавча влада в області у місцевих політиків. Їх простіше купити. Це значить – взяти під контроль цілі галузі України легально і без застосування військової сили. Федералізація могла звучати привабливо для місцевих еліт: більше влади, більше повноважень, самостійність у прийнятті будь-яких рішень. А головне – величезний спокуса корупційних зв’язків з Росією.

Перемогти цей наратив можна було тільки паралельним процесом реформою місцевої влади. В 2014 році, відразу після Евромайдана, влада запустила децентралізацію і за п’ять років повністю нівелювала тему федералізації. В чому її суть – розповідає LIGA.net директор з питань науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук.

До реформи офіційний Київ і жителів областей України зв’язував лише один міст взаємодії – контакти на рівні столиця-область. Ткачук говорить, що окремо взяті громади не відчували себе пов’язаними з державою в силу залежності від обласної влади. Якщо умовної Москві вдавалося обрізати зв’язок столиця-область – Україна втрачала не один населений пункт, а відразу всю область – місцеві районні громади, підконтрольні обласному начальнику, здавалися слідом за облцентром. Так сталося в 2014 році під час так званої Російської весни.

Тепер, через п’ять років, повторення цих подій практично неможливо. “Децентралізація передбачає, що всі громади знаходяться в єдиному українському просторі, мають прямі відносини з держбюджетом. І це вже не 27 вертикальних ниток, це – тисячі зв’язків. Тепер кожна громада зацікавлена, щоб існувала держава, тому що від держави (не через район або область) вона безпосередньо отримує повноваження і ресурси”, – зазначає Ткачук і додає, що громади також пов’язані між собою: “Створюються ще тисячі зв’язків на горизонтальному рівні – повз обласного та районного рівня. У підсумку виходить килим: по вертикалі – тисячі зв’язків, по горизонталі – тисячі зв’язків”.

Читайте також: “20 років – і будемо на коні”. Історія Вознесенська: громади з величезними амбіціями

Координатор комунікаційного компонента децентралізації програми USAID DOBRE Ірина Малик розповідає LIGA.net, що розірвати такий зв’язок між громадами буде вже непросто. “Кремль завжди намагався працювати з регіонами. А сьогодні працювати так з тисячами админединиц – це просто нереально. Одна справа намагатися домовитися з регіональним керівництвом, інше – з півтора тисячами громад”, – каже вона.

До того ж, Україна з сильними громадами вже не вписується в модель федерації Росії. “Це наша вакцинація проти того, щоб повернутися в СРСР, в цей геополітичний російський вектор”, – підкреслює експерт.

МОСКВА ВІДПОВІДАЄ ФЕЙКАМИ: ПРИКЛАДИ

Не дивно, що Кремль не зацікавлений в становленні такий України. Але зупинити реформу вже складно. Тому росіяни намагаються перекрутити її зміст, дискредитувати значення та досягнення – з допомогою фейків. Один із прикладів: вкидання про те, що офіційний Київ нібито планує замість 27 залишити тільки 15 регіонів. “Це неабияк обурило регіональний рівень. Умовно – об’єднають Харківську та Сумську область. Що думають сумські еліти: “Все пропало, хто тепер буде головним”. Але ця інформація – фейк”, – каже Ткачук.

Однак подібні маніпуляції створюють нервозність, яка може призвести до прийняття поспішних рішень. Експерт з питань місцевого самоврядування Максим Ткач каже LIGA.net про спроби підміни поняття децентралізації та проштовхування ідеї “сильних регіонів”. “Наприклад, періодично виникають пропозиції про виборності губернаторів, глав обласних адміністрацій, що в принципі неможливо в унітарній державі”, – зазначає експерт.

Українські громади та міста мають більше повноважень і ресурсів, ніж російські

Колишній військовий губернатор Павло Жебрівський три роки керував військово-цивільної адміністрацією Донецької області. Перше, що виділяє екс-губернатор у розмові з LIGA.net – інформаційний вплив роспропаганды на місцевих жителів. Наприклад – за допомогою ботів в соцмережах. “Що б не робилося на Донеччині – вони всі намагаються применшити, зробити вигляд, що ніяких змін немає. При цьому насправді кожен місяць в області відкриваються два-три об’єкти інфраструктури”, – каже Жебрівський.

Читайте також: “Тепер тут можна жити”. Інтерв’ю з главою найефективнішою громади України

Росіяни підігрівають настрої безнадійності і маніпулюють новинами. “В Макіївці (тимчасово оккупированна російськими гібридними військами, – ред.) зробили якихось 500 метрів якийсь дороги. Це показали навіть на російських перших каналах як досягнення! При цьому ми зробили сотні кілометрів доріг, але там показали, що “на іншій стороні” на узбіччі дороги десь стовпчик упав”, – розповідає Жебрівський.

Кремль не зацікавлений в правді про децентралізації в Україні, впевнений Ткачук, тому що українські громади і міста “мають більше повноважень і ресурсів, ніж російські”. “У Росії все вирішує президент і відповідно його намісник – губернатор. Якщо взяти порівнянні міста, наприклад, Дніпро і Волгоград, Вінницю і Читу, то бюджети українських міст більше, ніж бюджети російських міст. Це при тому, що там ВВП значно вище, ніж в Україні”, – говорить експерт.

ПРОБЛЕМИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ: СЛАБКІ МІСЦЯ УКРАЇНИ

Складності з реформою спостерігаються в чотирьох областях: Одеській, Закарпатській, Харківській і Київській. За словами Ткачука, в Одеській і Закарпатській областях іноземна пропаганда, гроші і місцеві функціонери, підконтрольні зовнішнім силам, які намагаються виставити децентралізацію як “пригнічення національних меншин”.

“Деякі депутати призначили себе головними болгарами чи угорцями, і роблять все, щоб сільські ради і міськради, де більшість населення болгарська, румунська або угорська, саботував створення громади, тому що ці вожді тоді будуть не потрібні, а так – нібито виступають захисниками від асиміляції. Реформа там не рухається. І від цього страждають місцеві жителі”, – каже Ткачук.

В Одеській та Київській областях реформа конфліктує з інтересами місцевих політиків і великого бізнесу, які хочуть і надалі в ручному режимі вирішувати питання з дорогою землею на морському узбережжі і поблизу столиці. “Харківська область – там також серйозний вплив і російського фактора. Плюс ніхто на регіональному рівні не хоче відпускати кермо правління”, – зазначає експерт.

Але є і приклади неефективних дій центральної влади. Наприклад, досі не призначені перші вибори в кількох об’єднаних територіальних громадах, створених на Донбасі. Спочатку це пояснювалося погрозами, викликаними близькістю до зони бойових дій, але проведення на цих територіях президентських і парламентських виборів нівелює цей аргумент.

Ткач зазначає, що раніше у жителів Донецької і Луганської областей і без того був “комплекс особливості”. “Так їх ще сильніше виривають з українського контексту. Всі українці живуть реформою децентралізації. Але жителі громад уздовж лінії зіткнення, навіть після всіх бюрократичних процедур, не можуть скористатися її перевагами. Це підриває віру людей в реформу, демотивує інші громади брати участь у цьому процесі”, – підкреслює Ткач.

Читайте також: Децентралізація на лінії війни: хто гальмує реформу і що робити

Ще одне проблемне місце – ОРДЛО. У разі повернення нині окупованих територій там ще довгий час буде зберігатися проросійське вплив. “Тому там потрібно сильне представництво центральної влади, обмежене самоврядування обмежене право на вибори. Інакше пов’язані з окупантами функціонери отримають повноваження, а на наступний день після обрання на сесії місцевої ради проголосять себе “лугандоном”, – попереджає Ткач.

Всі ці проблеми потребують вирішення. Зволікання з завершенням реформи призведуть до патової ситуації, коли будь-яке рішення уряду викличе обурення частини українців. Чим знову може скористатися Росія. “У таких умовах слід завершити реформу, прийняти закони, провести місцеві вибори вже на новій адміністративній основі в жовтні 2020 року. І уважно стежити за фейками і вірусами, які може вкидати Росія”, – говорить координатор DOBRE Ірина Малик.

Читайте також: “Живемо як у сім’ї, допомагаємо всім кому треба”. Десять громад, у яких все вийшло

Андрій ЗАБОЛОТНИЙ
для LIGA.net

Створення цього матеріалу стало можливим завдяки підтримці американського народу в рамках програми USAID “Медійна програма в Україні”, яка виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є винятковою відповідальністю LIGA.net і необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

Джерело

Liga.net